Село Підлозці (Подлозцы) згадується в «Історико-статистичному описі церков та приходів Волинської єпархії», виданому у 1889 р. у Почаєві.
Поселення почало активно розбудовуватися у ХХ ст. У 1906 році село Ярославицької волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 31 верст, від волості 11. Дворів 88, мешканців 485. У 1939 р. у Підлозцях виникла сільська рада. Її головою став Феодосій Васильович Лунь. У 1940 р. тут створили колгосп ім. Калініна, який очолила Агафія Шпак.
Після Другої світової війни в 1950 році колгосп відбудувався. Головою обрали І. А. Ковальчука. На перших порах в колгосп подали заяви 28 селян. Більшість громадян хотіли обробляти землю самостійно.
Було зведено Обеліск Слави воїнам, які загинули в роки війни.
У 1958 р. у Підлозцях створили колгосп «Комуніст». До нього приєдналися господарства з сіл Ставрів, Топілля, Загатинці, Велике. Головою правління обрали А. П. Козака.
На теренах Підлозцівської сільської ради у воєнний та повоєнні період велася запекла політична боротьба. Чимало жителів потерпіли від радянського режиму.
У зв’язку з аварією на Чорнобильської АЕС на території Підлозцівської сільської ради почалося будівництво нового поселення для потерпілих від лиха людей. Сюди переселилися мешканці з північних районів області. На той час діяли два основні колективні сільськогосподарські підприємства: сільськогосподарський виробничий кооператив «Нива» (засновник М. А. Волянський), товариство з обмеженою відповідальністю «Салют — 2000» (директор В. М. Мартинюк).
